hors_bor: (Default)
[personal profile] hors_bor
У складі населення України маємо три головні соціальні групи: україномовні українці, русифіковані українці, російськомовні росіяни. «Російськомовних українців» нема. Етнічність визначається домінуючою мовою і структурою головного мозку.

Головним етнічним ідентифікатором завжди була мова: мовою якого народу тобі найприємніше говорити, до такого народу ти й належиш. Тому давній термін «язИки» означає «нарОди», етноси (відповідно, язичники – це ті, що дотримуються народних звичаїв). Є мова – є народ. Нема мови – нема народу. 
 
myos_otis: Незабудка (Default)
[personal profile] myos_otis
Заголовок, власне, поєднує дві окремі надзвичайно цікаві та важливі для нашого сьогодення теми.
Щодо діалектизмів, то мені хотілося б перш за все назбирати якийсь більш-менш повний та профільований за певними ознаками словник, в якому тому чи іншому слову української літературної мови поставлено у відповідність різні варіанти його ( як за фонетичним звучанням, так і за місцевістю, ареалом поширення ).
Ну, це зрозуміло.
Пропоную для початку добавляти хто що знає ( годиться будь-що, там розберемося ) .
Окремо пропоную для словника підтему : "Назви професій та промислів українського села".
Ну, наприклад - Бондар,Тесля,Каменяр,Пастух, і так далі.
Можливо, хтось пошле відішле мене до якогось спеціалізованого словника. Можливо, той словник навіть виявиться надзвичайно багатим та корисним. Ну то й що з того, коли його напевне що складали років сто тому ?!
Важливо почути саме ті діалектизми, які найбільш вживані на сьгоднішній день.
Тут багато чого намішано - від етимології до історії та мовної політики : Бондар=>Бондаренко, Пастух<=>Вівчар(як підкласифікація професії, чи то пак, промислу), Клямка ( пристрій для зручного закривання-відкривання дверей) - слово, запозичене з німецької, як, напевне і сам пристрій ( не знаю як воно де, але в селах Одеської області і слово і сам пристрій досить широко поширені й досі. Можу навіть викласти кілька фотографій для тих, хто вперше таке чує.)
Ще що знаю з німецької, тут, на півдні, де колись були великі поселення німців-колоністів, і по сьогодні про воду, що годиться для пиття ( і не просто годиться, а ще й смачна !) кажуть Солодка вода. Коли ж вода не дуже - то кажуть Солона ( тобто жорстка, - звісно ж, що мається на увазі не сіль як така, а взагалі будь-які солі, що їх у такій воді трохи забагато). Я не знаходив в німецькій мові вислову, аналогічному нашому "Солона вода", але Солодка - Süßwasser (Зюсвассер) - будь-ласка, вживається й досі, чув на власні вуха і бачив як вільно використовує цей вислів досить молодий автор цілої серії науково-популярних передач.
Мабуть на сьогодні вже досить, про другу складову, тобто топоніми, якось іншим разом.
І на завершення одне тільки запитання : як на тернопільщині зветься людина, що робить ковбаси ?
На замовлення, люди забивають худобу і звертаються до спеціаліста, який дуже добре знається на цьому. Колись довелося скуштувати - то й досі слинки ковтаю, як згадаю.
Але почуте слово відразу ж забув. Нагадайте, будь ласка, не дайте вмерти з голоду :)

PS: Вибачте, дотримуюся певного прагматизму в архівації постів в блогах, тож в назві власного допису використав замість української "і" латинську. Аби всякі недолугі файлові менеджери не спотикалися.
PPS: Можливо, хтось знає походження прізвища Боцюрків ? Бо то така падлюка, що й не засну. Слушну думку про нього читав у kerbasi, і, підозрюю, етимологія цьго прізвища в нашому випадку має бути зовсім не випадкова...

Добавляйте в коментарях свої діалектизми!
atejist: (Default)
[personal profile] atejist
На екзамені з української мови мені трапилося завдання (майже завідомо взяте з ЗНО), котре загнало мене у глухий кут. Серед чотирьох речень (із опущеними розділовими знаками)  треба було знайти рівно одне просте. Там дійсно було одне однозначно просте і два однозначно складних, а от іще одне речення, як на мене,  можна розглядати по-різному. Точно не пам'ятаю, але приблизно воно виглядало так: "Багато мов знати побачити світ". Так от, мені здається, що це речення на власний розсуд можна вважати як складним безсполучниковим (тоді його слід писати так: "Багато мов знати - побачити світ"), так і простим з однорідними присудками (тоді замість тире стоятиме кома: "Багато мов знати, побачити світ").  Екзаменатор категорично заперечувала можливість другого варіанту, але мені все-таки здається, що він цілком допустимий. Як вважаєте?
atejist: (Default)
[personal profile] atejist
Слово популярне, але його правопис у жодному підручнику не розглядається. Непорядок. Тим паче, українську мову потихеньку починають вивчати все більше людей. Та ще й перше вересня на носі. Пропоную цей віршик для позакласного читання:

В нас радіє все село:
при смерті (хто? що?) Хуйло!
Яму риє півсела
для (кого? чого?) Хуйла.
Викопаєм чималу
і Хуйлові, і Хуйлу.
Заспіваєм "Ла-ла-ла"
й кинем червам (що?) Хуйла,
хай за земляним столом
снідають (ким? чим?) Хуйлом.
Хай росте будяк здоровий
на Хуйлі і на Хуйлові!
gvynt: (Default)
[personal profile] gvynt
Вітаю,
хотів прочитати твір Миколи Хвильового "Геть від Москви", але ніде в мережі не можу знайти першоджерело. Чи може хтось якось підказати, де і що саме треба шукати?

Дякую
gvynt: (Default)
[personal profile] gvynt
Вибачте, якщо не в тему. Але постало питання - як правильно писати: "приїжджайте до нас" або "приїздить до нас" ?
:)

UPD ______
Дякую всім, хто відповів!
tranquiler: (Default)
[personal profile] tranquiler
А давайте згадаємо слова, яки не часто зустрічаються в повседенному вжітку. Я вивчаю українську письмову. Помилки ще роблю. 
З моїх таких слів - "гармидер". Моя хресна казала, що таке слово зустрічаеться, але нечасто.
Page generated Oct. 19th, 2017 06:57 am
Powered by Dreamwidth Studios