Мовознавство

Добра новина

Fri, 27 May 2022 15:52:44 GMT

Posted by: hors_bor

У мене є добра новина для всіх українців, хто приїхав з українських міст і сіл, на які прийшла війна. Тут ви нарешті можете вільно спілкуватись українською мовою, адже тут всі її розуміють і цінують.
Ви можете нарешті припинити прикидатись вихідцями з метрополії, щоб вони вас приймали за своїх. Ви для них своїми так і не стали, як і вони для вас, але цього стало досить щоб вони прийшли до нас з війною. Тут вас ніхто під загрозою смерті не примушує розмовляти російською, на відміну від окупованих земель. Користуйтесь цією розкішшю.

Буряти, якути, нанайці та інші підкорені народи причастились до москальської культури, і де вони тепер?
Випала гарна нагода припинити ставити себе в один ряд з малими підкореними етносами.
Свої зрозуміють тебе українською! Вороги не зрозуміють тебе жодною з мов. "Або пан або пропав".
Для українців інші українці, які змушені були покинути свої домівки через війну, всі свої, навіть якщо їхня українська не ідеальна.

comments

Україна: дві мови, два народи, дві мети

Thu, 05 Jan 2017 21:37:15 GMT

Posted by: hors_bor

У складі населення України маємо три головні соціальні групи: україномовні українці, русифіковані українці, російськомовні росіяни. «Російськомовних українців» нема. Етнічність визначається домінуючою мовою і структурою головного мозку.

Головним етнічним ідентифікатором завжди була мова: мовою якого народу тобі найприємніше говорити, до такого народу ти й належиш. Тому давній термін «язИки» означає «нарОди», етноси (відповідно, язичники – це ті, що дотримуються народних звичаїв). Є мова – є народ. Нема мови – нема народу.

( Читати далі )

comments

Дiалектизми та iсторичнi топонiми України_001

Mon, 24 Nov 2014 21:16:16 GMT

Posted by: myos_otis

Заголовок, власне, поєднує дві окремі надзвичайно цікаві та важливі для нашого сьогодення теми.
Щодо діалектизмів, то мені хотілося б перш за все назбирати якийсь більш-менш повний та профільований за певними ознаками словник, в якому тому чи іншому слову української літературної мови поставлено у відповідність різні варіанти його ( як за фонетичним звучанням, так і за місцевістю, ареалом поширення ).
Ну, це зрозуміло.
Пропоную для початку добавляти хто що знає ( годиться будь-що, там розберемося ) .
Окремо пропоную для словника підтему : "Назви професій та промислів українського села".
Ну, наприклад - Бондар,Тесля,Каменяр,Пастух, і так далі.
Можливо, хтось ~~пошле~~ відішле мене до якогось спеціалізованого словника. Можливо, той словник навіть виявиться надзвичайно багатим та корисним. Ну то й що з того, коли його напевне що складали років сто тому ?!
Важливо почути саме ті діалектизми, які найбільш вживані на сьгоднішній день.
Тут багато чого намішано - від етимології до історії та мовної політики : Бондар=>Бондаренко, Пастух<=>Вівчар(як підкласифікація професії, чи то пак, промислу), Клямка ( пристрій для зручного закривання-відкривання дверей) - слово, запозичене з німецької, як, напевне і сам пристрій ( не знаю як воно де, але в селах Одеської області і слово і сам пристрій досить широко поширені й досі. Можу навіть викласти кілька фотографій для тих, хто вперше таке чує.)
Ще що знаю з німецької, тут, на півдні, де колись були великі поселення німців-колоністів, і по сьогодні про воду, що годиться для пиття ( і не просто годиться, а ще й смачна !) кажуть Солодка вода. Коли ж вода не дуже - то кажуть Солона ( тобто жорстка, - звісно ж, що мається на увазі не сіль як така, а взагалі будь-які солі, що їх у такій воді трохи забагато). Я не знаходив в німецькій мові вислову, аналогічному нашому "Солона вода", але Солодка - Süßwasser (Зюсвассер) - будь-ласка, вживається й досі, чув на власні вуха і бачив як вільно використовує цей вислів досить молодий автор цілої серії науково-популярних передач.
Мабуть на сьогодні вже досить, про другу складову, тобто топоніми, якось іншим разом.
І на завершення одне тільки запитання : як на тернопільщині зветься людина, що робить ковбаси ?
На замовлення, люди забивають худобу і звертаються до спеціаліста, який дуже добре знається на цьому. Колись довелося скуштувати - то й досі слинки ковтаю, як згадаю.
Але почуте слово відразу ж забув. Нагадайте, будь ласка, не дайте вмерти з голоду :)

PS: Вибачте, дотримуюся певного прагматизму в архівації постів в блогах, тож в назві власного допису використав замість української "і" латинську. Аби всякі недолугі файлові менеджери не спотикалися.
PPS: Можливо, хтось знає походження прізвища Боцюрків ? ~~Бо то така падлюка, що й не засну~~. Слушну думку про нього читав у kerbasi, і, підозрюю, етимологія цьго прізвища в нашому випадку має бути зовсім не випадкова...

Добавляйте в коментарях свої діалектизми!

comments

Просте й водночас складне речення?

Mon, 18 Aug 2014 21:08:17 GMT

Posted by: atejist

На екзамені з української мови мені трапилося завдання (майже завідомо взяте з ЗНО), котре загнало мене у глухий кут. Серед чотирьох речень (із опущеними розділовими знаками) треба було знайти рівно одне просте. Там дійсно було одне однозначно просте і два однозначно складних, а от іще одне речення, як на мене, можна розглядати по-різному. Точно не пам'ятаю, але приблизно воно виглядало так: "Багато мов знати побачити світ". Так от, мені здається, що це речення на власний розсуд можна вважати як складним безсполучниковим (тоді його слід писати так: "Багато мов знати - побачити світ"), так і простим з однорідними присудками (тоді замість тире стоятиме кома: "Багато мов знати, побачити світ"). Екзаменатор категорично заперечувала можливість другого варіанту, але мені все-таки здається, що він цілком допустимий. Як вважаєте?

comments

Правила відмінювання іменника "хуйло"

Mon, 18 Aug 2014 19:14:29 GMT

Posted by: atejist

Слово популярне, але його правопис у жодному підручнику не розглядається. Непорядок. Тим паче, українську мову потихеньку починають вивчати все більше людей. Та ще й перше вересня на носі. Пропоную цей віршик для позакласного читання:

В нас радіє все село:
при смерті (хто? що?) Хуйло!
Яму риє півсела
для (кого? чого?) Хуйла.
Викопаєм чималу
і Хуйлові, і Хуйлу.
Заспіваєм "Ла-ла-ла"
й кинем червам (що?) Хуйла,
хай за земляним столом
снідають (ким? чим?) Хуйлом.
Хай росте будяк здоровий
на Хуйлі і на Хуйлові!

comments

Хвильовий

Sun, 17 Aug 2014 17:28:10 GMT

Posted by: gvynt

Вітаю,
хотів прочитати твір Миколи Хвильового "Геть від Москви", але ніде в мережі не можу знайти першоджерело. Чи може хтось якось підказати, де і що саме треба шукати?

Дякую

comments

Приїжджай(те) чи приїзди(ть)?

Mon, 04 Aug 2014 18:51:03 GMT

Posted by: gvynt

Вибачте, якщо не в тему. Але постало питання - як правильно писати: "приїжджайте до нас" або "приїздить до нас" ?
:)

UPD ______
Дякую всім, хто відповів!

comments

Слова...

Sat, 12 Jul 2014 13:23:39 GMT

Posted by: tranquiler

А давайте згадаємо слова, яки не часто зустрічаються в повседенному вжітку. Я вивчаю українську письмову. Помилки ще роблю.
З моїх таких слів - "гармидер". Моя хресна казала, що таке слово зустрічаеться, але нечасто.

comments