Слова...

[tranquiler]

А давайте згадаємо слова, яки не часто зустрічаються в повседенному вжітку. Я вивчаю українську письмову. Помилки ще роблю. 
З моїх таких слів - "гармидер". Моя хресна казала, що таке слово зустрічаеться, але нечасто.

Comments

[nik_adams]

"Гармидер" навряд чи можна віднести до рідковживаних чи застарілих слів. Його вживання обмежується лише багатством словникового запасу і використанням української мови у спілкуванні взагалі. З тих слів, що тепер майже не вживаються в мій лексикон від мами перейшли "пранці" --- "сифіліс" (застаріле) "Хай тебе пранці з'їдять!", "настачити" -- "забезпечити" "На вас ніяких іграшок не настачиш", "аляляс" -- "бузок" (діалектне). Це ті, що відразу зміг згадати.

[tranquiler]

От для мене "настачити" не є рідковживане. Тому я цю тему створив. В різніх частинах України є різні слова. Для Луцьку "гармидер" то екзотіка. "настачити" - звичайне слово.

[tin_tina]

А пропо пранців. Насправді це перекручене слово "франца" (досі вживане у галицькій говірці, переважно в лайках і прокльонах). Згадаймо, що сифіліс довгий час називали "французькою хворобою".
Сьогодні донна_стелла розповіла мені капітальний анекдот з медичної українсько-польської практики. Одному професору, що спеціалізувався по хворобі, в просторіччі званій "грижею", перекладали доповідь польською мовою і цю саму грижу назвали "килою". Тим часом, якраз його різновид грижі - якийсь там хребтовий - польською мовою зветься інакше, а килою називають одну з форм того ж сифілісу. Доповідь була про оперативні втручання при лікуванні, звісно, грижі.
Слухачі як слухачі, пустили все повз вуха, але певний дідуньо з першого ряду, який собі спокійно спав, раптом збудився, зірвався і заявив: не треба так жорстоко і нічого людині відрізати таки все... коли можна обійтися м"якшими методами.

[nik_adams]

Про пранців я не знав. Вже пізніше в словнику подивився значення цього слова. Я навіть не впевнений, що моя мати знає, що воно за пранці. До останнього часу я сприймав їх, як якихось надприродніх шкідливих істот, типу домовиків.:)

[tin_tina]

Доволі несподівано, але факт.

[stepom]

Потороча.
Чув тільки від батька (центральна Україна), а в літературі зустрічав тільки один раз, у перекладі Гобіта http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=36534

[nik_adams]

В наших краях (я з Чернігівщини) "потороча" дуже поширене слово. За рахунок своєї кунденості воно не вибуває з вжитку і серед молоді, досить популярне.

[stepom]

це добре. А що таке "кунденість"?

[nik_adams]

У нас так не кажуть. А що воно таке?:)

[nik_adams]

Ой, вибачте, Т9. То мала бути кумедність.

[stepom]

До речі, ось словник українських слів від 1882 року

http://books.google.ca/books?id=J4P7AgAAQBAJ&pg=PA209&dq=%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE+%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%8B&hl=uk&sa=X&ei=1mSrU5-3M4-MqgaljIDwCQ&ved=0CDwQ6AEwBg#v=onepage&q&f=false

http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3826947

[tin_tina]

Чи хто помітив, що застарілі слова дуже гарно зберігаються, якщо вони є частиною лайок, прокльонів і взагалі обсценної лексики?
Але й вони, на жаль, можуть випадати з вжитку.
От, наприклад, численні синоніми універсального "бля" (перепрошую за вираз), приведені в "Енеїді": мандрьохи, хльорки, діптянки, потіпахи, а ще гамратки (перекручене камрадки), шльондри.

[irengloria]

Можливо, буде цікавим словник застарілих і маловживаних слів:
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm

Тільки слід враховувати, що там більше архаїзмів, ніж маловживаних слів, які ще трапляються в повсякденні.

А взагалі, в широкому розумінні маловживані слова становлять більшість лексики в будь-якій мові - адже до них можна віднести діалектизми, жаргон, термінологію тощо. Так що синхрофазотрон чи трансцендентальний можуть бути прикладом таких слів :)