tranquiler: (Default)
[personal profile] tranquiler
Я сейчас здесь (примерно).

Небольшой дыбр...

Jul. 23rd, 2017 02:20 pm
tranquiler: (Default)
[personal profile] tranquiler
Были у нас в городе педколледж и ПТУ строительного профиля. Географически расположены рядом. Некая умная голова решила их объединить. В педухе учились дзевачки, которых маменька в столицы не отпускает, либо уроженки та-аких ебеней, что и наш райцентр за столицы проканает. В 72-м с начала 80-х был заповедник гопоты (на карте по ссылке выше, к северу от маркера, сохранилась автобусная остановка "ГПТУ-72"). Общаги тоже объединили и перемешали контингент. Получилась бимба: местные девачки как жили дома, так и живут, а вот сельские с общаг... 
Короче, я сейчас бухаю отдыхаю в деревне на полесье.  Будучи товарищем зело общительным (у меня круг общения от 15 до 87 лет), познакомился с дочкой соседей, которая в этой богадельне учится. На вопрос "Как там общага?" был короткий и емкий ответ: "ебут((".
ИМХО это как роту гусар расквартировать в будуарах института благородных девиц...

(no subject)

Jul. 22nd, 2017 07:45 pm
robofob: каченя з word (Default)
[personal profile] robofob
А чи має хто що чи чув за Костянтина Стогнія? Бо щось останнім часом Я почав втрачати віру до "Надзвичайних новин". Це, звісно, може бути зумовлено моєю орієнтацією... Але ще років три тому "Новини" не були такими аґресивними...

Улыбнуло...

Jul. 22nd, 2017 12:19 pm
tranquiler: (Default)
[personal profile] tranquiler

С беларуской тоже работает: "дз" и "дж" являются отдельными буквами алфавита.
tranquiler: (Default)
[personal profile] tranquiler
Разговор русского с попугаем

На островах под названьем Мальдивы,
Где пролегает окраина рая,
Произошло невозможное диво:
Русский турист повстречал попугая.

Ласковым взглядом сотрудника морга
Он посмотрел в попугаячье око
И произнес: Эй, жидовская морда,
Поговори со мной. Мне одиноко.

Есть у меня и машина, и хата,
Тёлка, бабло и диплом металлурга,
Поговори со мной, карлик пархатый,
С русским туристом из Санкт-Петербурга.

Я заплатил двести тыщ за путевку,
Я приобрел шорты, плавки и тапки,
Думал, я тут попаду на тусовку,
А, оказалось, попал лишь на бабки!

Не с кем мне горем своим поделиться, -
Лучше б я квасил в каком-нибудь Ейске!
Поговори со мной, умная птица,
Сволочь картавая, дятел еврейский!

Поговори, что же, падла, молчишь ты?
Что ж так твоя распальцована лапа?
Словно какой-то Мальчиш Кибальчиш ты
На буржуинском допросе в гестапо?

- Fuck you! , - в ответ прокричал попугайчик,
Клюв свой закрыл, оперенье расправил,
И улетел, словно солнечный зайчик,
Может - на пальму, а может - в Израиль.

Русский турист от моральной нагрузки
Вымолвил, тупо раскинувши руки:
- Бл...ть, ну за что вы не любите русских?
Мы ж ничего вам не сделали, суки!
© Александр Вулых

argument_q: (11 два цвета)
[personal profile] argument_q
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1491566927570670
http://lenta-ua.dreamwidth.org/485570.html


- Діана, ми голодні! Я не плачу. – схлипує. – Просто в нас скінчились памперси. Нам видають по два на тиждень.
- ЩО??? Два памперси на тиждень???
- Ну да. І суміші кінчаються. Ми вже останню коробку тягнемо, тягнемо…

Це вони живуть в такому спеціальному будинку, куди йдуть одинокі матері-сироти. Це наша держава щедро виділяє по два памперси на тиждень.

* * *

На картці мало, дуже мало. Те, що там є, не покриє на сьогодні потреби цих дітей та їх новонароджених дітей.
І я починаю піднімати тих спонсорів, хто колись звертався до мене з проханням «підібрати якийсь дитбудинок, де потрібна допомога»
Я телефоную й розповідаю, що в дитбудинках зазвичай сито й весело. Що ця ніша не так тривожно б"є в набат, як діти-випускники, непотрібні нікому, окрім нас.
Я починаю розповідати цим спонсорам про дітей, які взимку кутаються в ковдри і сплять без подушок в своїх гуртожитках, бо подушками затикуються щілини у вікнах.
Я розказую цим людям про два памперси на тиждень, про те, як ці молоді матері розтягують останню коробку суміші, з жахом і тривогою відраховуючи дні, коли вона закінчиться.

- Ми розуміємо. – відповідають мені спонсори. – Але і ви зрозумійте, що ці ваші діти вже дорослі. І наша допомога буде…. еее… невиграшно виглядати. Ви ж розумієте, про що ми кажемо? Над нами ж теж спонсори. І спонсорам хочеться бачити дитячі мордашки, а не ваших оцих мамок… До речі, а чому вони не вийшли заміж?

І я кладу трубку…

* * *

Чи ж можна у наш час, щоб діти голодували?
Та й два памперси на тиждень – це якесь знущання від нашої жалісливої держави.

- Мене пожаліли, то пустили з дитиною сюди пожити.
- Мене пожаліли, то не стали брати грошей за кесарево.
- Мене пожаліли, то виділили кімнату в якомусь гуртожитку. Але там зараз поки що жити не можна, там чорні стіни. Там колись хтось помер. Я ось отримаю гроші за дитину, зроблю ремонт. Може, мене пожаліють та дадуть гроші швидше?
- Мене пожаліли, то дозволили вже з животом не приходити на останні дні навчання. Але за це сказали принести двісті гривень. Або фарбу для ремонту.

Жалільники прокляті.

Не треба їх жаліти, чуєте?
Це сильні душі. Хтось з них уперто йде вчитись. І ці два місяці між училищем та технікумом, до якого вони вступили – стипендії не буде. Ці два місяці нам їх годувати. А потім вони самі. У них є ще гордість, і чимало.
Хтось обрав материнство, чи воно їх обрало – і ці малявки, які самі недавно від ляльок, виявляються непоганими матерями.
Я ніколи не покажу вам їх фотографії, навіть для звіту - а в мене величезний архів тих фото, де ці діти отримують від нас пакети, мішки, ящики з продуктами. Потім - медикаментами, памперсами, сумішами для їх новонароджених дітей.
Я не покажу вам цих фото, бо дітям жити. Не треба їм світити свої мармизи на увесь інтернет.
Сама ж я іноді ті фото розглідаю. Цікаво спостерігати, як вони ростуть - ростуть й дорослішають, незважаючи ні на що.
У них нелегке життя. Але - не треба їх жаліти.
Але допомогти потрібно.
Бо не можна, аби в наш час були голодні діти. Навіть, якщо цим дітям вже аж від шістнадцяти до вісімнадцяти.
Навіть якщо це не так виграшно виглядає, як бачиться це деяким спонсорам.

Картка для допомоги цим дітям:
4731 2171 1344 8573, Приватбанк, Анна Косінова

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1491566927570670

Много и Мало

Jul. 22nd, 2017 04:50 am
argument_q: (11 два цвета)
[personal profile] argument_q
Оригінал --- http://gorky-look.livejournal.com/173947.html


Хотел добить и выложить сегодня третий парт «Дороги во все стороны». Не судьба. Новости не располагают к веселому. Пусть полежит денек. Не испортится.


Вопрос — большие потери понесли вчера наши ребята или не очень, сродни вопросу: кого ты больше любишь, папу или маму? В этом, казалось бы простом вопросе, кроется этическая ловушка: на самом деле приходится отвечать — кого ты любишь меньше. Именно это чувствуют дети, и теряются. Но находят ответ и говорят: «Обоих больше люблю». Для детей правда важнее логики.

Взрослые люди в ответ на подобные вопросы просто посылают нахуй.

Мы всегда теряем бесконечно много, даже с одним человеком, а вчера... вчера мы просто потеряли больше, чем обычно.

***
Спросил меня одно существо - "зачем укры на колени становятся, когда им с фронта мертвых привозят? Для пафоса или для пропаганды?" Нет, существо. Для того, чтобы больше на колени ни перед кем не становиться.

***
Спасибо, вояки, за службу и защиту. Слава Украине.

Герої не вмирають.

argument_q: (12 бойкот)
[personal profile] argument_q
http://ukrmir.info/vyi-eto-i-est-voyna/?utm_source=push-notification&utm_medium=push-world&utm_campaign=push

Говоря «на» Украину, вы вкладываете копеечку в войну.

Говоря, что виноваты обе стороны и все не так однозначно, вы даете рубль на войну.
Говоря, что в Украине идет гражданское противостояние, вы вкладываете два рубля в войну.
Приезжая в оккупированный Крым, вы щедро даете сто рублей на войну.
Называя украинский народ братским, а родину единой, вы даете тысячу рублей на эту войну.
Поддерживая власть и Путина, вы отдаете всё, чтобы война продолжалась.
Не протестуя, не возражая, а безропотно и бессловесно сидя дома, уставившись в телевизор, вы надежно застраховываете свои персональные, посильные вклады в массовые убийства украинцев.
Вы — это и есть война. И она вам нравится.

Еще иногда, когда вам скучно и не хватает разнообразия, вы предлагаете помириться — без циничного лицемерия и кривляний на костях, вы никогда не любили воевать.

Пытаясь унизить и принизить другие народы и культуры, вы унижаете прежде всего себя.
Ставя себя выше других по национальному признаку, вы уменьшаетесь сами до размера ничтожеств.
Свято веря в любую ложь, вы становитесь соучастниками разрушительных последствий этой лжи.
Поэтому вы — это и есть война. И она вам нравится.

А генеральными спонсорами выступают публичные личности — актеры, режиссеры, спортсмены, журналисты, писатели, музыканты. Замалчивая войну и не говоря ей «НЕТ» на свои миллионные аудитории, публично не называя виноватых и гастролируя на оккупированных территориях, шастая на поклон в Кремль, они максимально продлевают срок этой страшной войне на востоке Украины.

«Не слышали», «Не знали», «Что от нас зависит»? Зависит всё. Вы по кирпичикам от самого фундамента до пика строили и выстроили это уродливое здание войны. Педалируя шовинистским предлогом «на» и пользуясь риторикой великодержавного русского мира, вы создаете благоприятную для этой войны атмосферу в обществе, неосознанно или специально оправдываете её. А вершиной этой архитектуры насилия, которая позволила вести вашему государству вероломную войну с украинским народом, является ваше преступное бездействие. Так что от вас, российские граждане: актеры, трактористы, певцы ртом, пенсионеры, инженеры, зависит абсолютно всё. Потом не удивляйтесь — «почему нас так не любят» и уж точно не смейте возмущайтесь, когда за всё придётся отвечать сполна.

Александр Тверской

http://ukrmir.info/vyi-eto-i-est-voyna/?utm_source=push-notification&utm_medium=push-world&utm_campaign=push

(no subject)

Jul. 21st, 2017 11:04 pm
robofob: каченя з word (Default)
[personal profile] robofob
Немецкий националист это плохо.
Украинский националист это очень плохо.
Израильский националист это не ваше дело.
Палестинский националист это смешно.
Русский националист это кто?
maryxmas: (manamana)
[personal profile] maryxmas
вперше за ті роки, що я звідти переїхала, я ходила центром і зі мною ніхто не вітався. донедавна я не могла прийти центром, щоб зі мною не привіталася хоча б одна людина -- а тепер все. або роз"їхалися, або заубли.

поїздка була ще та.
коли ми їхали туди, я поплутала дні на квитках -- і ми приїхали на вокзал із запізненням на добу. вперше в житті зі мною сталася така халепа.
варіантів було два -- повертатися додому -- або добиратися якось інакше, бо в Луцьку нас вже чекали.
і ми з малою в руках і всіма клунками понеслися шукати маршрутку. по дорозі ледве не загубила годинник. знайшли маршрутку -- і маршруткою доїхали. під проливним дощем і розповіді дядька в салоні, як він четверту добу їде в Ковель з Єкатєрінбурга.
маршрутка була на Ковель, і маршрутчик поїхав центром -- висадив нас в 20 метрах від будинку моїх батьків, так що ми приїхали на годину раніше за той поїзд, на який не потрапили.
в Луцьку ж тим часом пройшов буревій -- і у нас у дворі дерево впало на електродріт, зламавши два стовпи. в результаті весь перший тиждень наш в Луцьку світло то було, то не було. відповідно, світла не було і в медцентрі, в якому ми хотіли пройти обстеження малої для довідки в садочок -- бо вона об нас нудиться і хоче в колектив.
в результаті ми їздили робити термінову роботу в село до тітки -- в неї є інтернет і світло -- і котики, за якими бігала мала.

ми планували там пробути тиждень -- а просиділи три. останній тиждень -- через те, що не могли купити зворотні квитки на Київ на поїзд. (бо той, що йде з Києва на Луцьк вдень, на Київ повертається вночі. я не готова сидіти шість годин в електричці вночі -- у вагоні, в якому нема жодної розетки для компа)

зате малу нагуляли донесхочу -- і в зоопарк три рази, і на атракціони, і в кіно на Нікчемного мене-3, і на річку, і на дитячу залізницу, і в замок -- де тільки могли -- і в парк кожного дня -- качок годувати і по деревах лазити.

зі.
в мене після Луцька традиційно якийсь час душа не на місці. я орщгубила там друзів і компанію -- і так і не зібрала собі товариства тут. я не зробила кар"єри там -- і не роблю її тут.
і так мене перешибає ностальгією і жалем за тими роками в універі і одразу після них.
моє життя позбавлене сенсу -- і мені від того тоскно і сумно.

Розмови з батьком

Jul. 21st, 2017 02:53 pm
robofob: каченя з word (Default)
[personal profile] robofob

- Они не понимают, что такое народ. Вот ты мне скажи, что такое народ?

- Шаровары...

- Вот! Они думают, что если в шароварах - так сразу украинец, а если с голой жопой, то... Нет, не так... Что ты меня путаешь?!

ОБС

Jul. 21st, 2017 01:28 pm
robofob: каченя з word (Default)
[personal profile] robofob

lev_usyskinlev_usyskin і robofobrobofob, друзі :)

robofob: каченя з word (Default)
[personal profile] robofob

Валерій Корнєєв

...Ні, що ви. Жодних психоделіків, жодних розповідей про те, шо буває, коли надихатися технічного етилацетату через бульбулятор під назвою ексгаустер. Це розповідь про змінінені стани психіки внаслідок спілкування з колегами.

1.
Димко — високопрофесійний комахознавець, випускник Московського університету, ерудит з ерудитів і останній ентомолог та зберігач шестиногих колекцій в тутешньому Інституті білягогії та всього навколо, сурвайвер, єдина і остання людина на весь Киргизстан, зацікавлена в результатах нашої роботи, особистість з життєвою позицією “так-я-не-маю-ступеню-але-знаю-предмет-краще-за-всіх-ваших-довбаних-псевдоакадеміків”, — попередив мене ще взимку, що махати сачком у КР не можна:Read more... )

(no subject)

Jul. 21st, 2017 01:10 am
robofob: каченя з word (Default)
[personal profile] robofob
Мабуть я вже писав про це вчора, але десь загубив.
От у всіляких особливо сімейного перегляду фільмах час від часу показують малят. Ну, таких що зовсім манесенькі, до року. І обов'язково якась дурепа пищить "який же він у вас чарівний! прекрасний! наймиліший!".
Та все так. Тільки звідкіля ж тоді беруться мільярди довбнів?
Діточки. Господь дарував нам презервативи. Славімо його!

Profile

movoznavstvo: (Default)
Мовознавство

January 2017

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 06:50 am
Powered by Dreamwidth Studios